З А К О Н У К Р А Ї Н И Про мисливське господарство та полювання (Розділи IV-VII)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14


Розділ IV
ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ
МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ
Стаття 21. Ведення мисливського господарства
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами
мисливських угідь.
Не допускається користування мисливськими тваринами та
ведення мисливського господарства без оформлення відповідних
документів у встановленому цим Законом порядку.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у
договорі, який укладається між центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, і користувачами мисливських угідь. { Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Форма договору встановлюється центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
лісового та мисливського господарства, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища. { Частина четверта статті 21 в редакції Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських
угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або
користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях
необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові
культури, створювати захисні насадження, проводити штучне
обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням
мисливського господарства, які не суперечать законодавству та
інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок
і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними
договорами.
Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства
надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за
поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері лісового та мисливського господарства,
погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних
ділянок. { Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш
як на 15 років.
Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна
становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж
35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної
Республіки Крим, області та м. Севастополя. ( Частина третя статті
22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3053-III ( 3053-14 )
від 07.02.2002 )
Переважне право на користування мисливськими угіддями мають:
власники та постійні користувачі земельних ділянок;
користувачі мисливських угідь, які продовжують строк
користування цими угіддями.
Стаття 23. Припинення права користування мисливськими
угіддями
Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у
користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та
відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором
між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем)
земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства; { Абзац п'ятий частини першої статті 23 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими
угіддями, крім випадку закінчення строку користування,
приймаються:
у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим
частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового
та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику із здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного
середовища, раціонального використання, відтворення і охорони
природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на
надання у користування мисливських угідь;
у випадках, передбачених абзацами п’ятим, шостим частини
першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового та мисливського господарства, або
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або
органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь
щодо застосування такого заходу реагування. { Частина друга статті 23 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями
Користування мисливськими угіддями є платним.
Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими
угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських
угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок,
на яких знаходяться ці угіддя.
Розмір плати за користування мисливськими угіддями
встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості
та інших факторів.
Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як
природного ресурсу загальнодержавного значення
За використання мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь
справляється збір.
Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення не справляється у разі:
використання тварин у цілях, передбачених статтями 32 та 33
цього Закону;
добування тварин, які не перебувають у державній власності.
Розмір збору за використання мисливських тварин як природного
ресурсу загальнодержавного значення встановлюється для окремих
видів (груп видів) тварин залежно від їх поширення, чисельності,
відтворювальної здатності та обсягу добування.
Порядок справляння і розміри збору за використання
мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного
значення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 26 виключено на підставі Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин
З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі
в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків
площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення
територій для цієї мети встановлюється центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового
та мисливського господарства. { Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс
біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та
відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища
їх перебування.
Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового та мисливського господарства, та
обласними, Київською, Севастопольською міськими державними
адміністраціями пропускну спроможність мисливських угідь. { Частина третя статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь
Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування
протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.
{ Частина перша статті 28 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 }
Порядок проведення впорядкування мисливських угідь
( z0771-01 ) визначається центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства, за погодженням із центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища. { Частина друга статті 28 в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
Проекти організації та розвитку мисливського господарства
після їх розроблення погоджуються центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, органом виконавчої влади Автономної
Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного
середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у
галузі лісового і мисливського господарства та полювання,
обласними, Київською, Севастопольською міськими державними
адміністраціями. { Статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010; в редакції Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Проекти організації та розвитку мисливського господарства,
розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог,
вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови
відсутності зміни площі та меж мисливських угідь. { Статтю 28
доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
Стаття 29. Єгерська служба
З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь
створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на
п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи
водно-болотних мисливських угідь. { Стаття 29 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 }
Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь
Користувачі мисливських угідь мають право:
користуватися державним мисливським фондом у межах
мисливських угідь;
використовувати мисливських тварин та користуватися
мисливськими угіддями в установленому порядку;
розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими
в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації;
організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом
укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами,
що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати
повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання,
включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб,
які їх супроводжують; { Абзац п'ятий частини першої статті 30 в
редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого
нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі
переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших
користувачів; ( Частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 )
на відшкодування збитків від порушників правил полювання за
добуті незаконним шляхом тварини; { Частину першу статті 30
доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 }
регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та
відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для
вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних
для життя та здоров'я людей; { Частину першу статті 30 доповнено
абзацом восьмим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 }
утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи
напіввільних умовах у порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням
із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
{ Частину першу статті 30 доповнено абзацом дев'ятим згідно із
Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Користувачі мисливських угідь зобов'язані:
додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків
добування мисливських тварин;
виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для
охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну
спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування;
раціонально використовувати державний мисливський фонд, не
допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь;
проводити первинний облік чисельності і добування мисливських
тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому
порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний
облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного
кадастру і моніторингу тваринного світу;
негайно інформувати обласні, Київську, Севастопольську міські
державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, центральні органи виконавчої влади, що реалізують
державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та
епідемічного благополуччя населення, ветеринарні,
санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків
захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування,
виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати
комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;
{ Абзац шостий частини другої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами
майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та
забезпечити проведення посадовими особами центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
ветеринарної медицини, ветеринарно-санітарної експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі; { Абзац сьомий
частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати
єгерську службу;
додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної
книги України і включених до переліків видів тварин, які
підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки
Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських
угідь;
не допускати самовільного переселення або акліматизації
тварин;
не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує
пропускну спроможність мисливських угідь;
проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у
тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення
середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і
відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не
менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних -
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац
дванадцятий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і
місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі
погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної
здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати
заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і
середовище їх перебування;
безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,
усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються
мисливські тварини, посадових осіб, уповноважених здійснювати
державний контроль у галузі мисливського господарства та
полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги. { Абзац
п'ятнадцятий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
У разі систематичного невиконання або порушення користувачем
мисливських угідь зазначених вимог центральний орган виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, або центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів, може попередити користувача про необхідність усунення
порушення у визначений термін чи заборонити використання
державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком
до двох років. { Частина третя статті 30 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені
законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та
користування мисливськими угіддями.
Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських
угідь
Права користувачів мисливських угідь охороняються законом.
Припинення права використання державного мисливського фонду
або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише
у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.
У разі дострокового припинення права користування
мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх
користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом
останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і
відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення
середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з
останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати
відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або
органу, який прийняв таке рішення, а в разі якщо рішення про
дострокове припинення права користування мисливськими угіддями
ухвалювалося судом, - органом, який звернувся до адміністративного
суду з позовом щодо застосування такого заходу реагування. { Статтю 31 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1122-IV
( 1122-15 ) від 11.07.2003; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають
поновленню.
Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь
провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими радами, місцевими
державними адміністраціями відповідно до їх повноважень або в
судовому порядку. { Частина статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли
мисливських тварин для ветеринарно-санітарної
експертизи
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно
від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими
здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
лісового та мисливського господарства, а в межах територій та
об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом обласних,
Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, за
письмовою заявою користувача мисливських угідь. { Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною
службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань
здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину.
Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються
відповідно до лімітів їх добування.
Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються
добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини,
добуті в міжсезоння, - у межах ліміту наступного мисливського
сезону.
Забороняється селекційний відстріл тварин у природних
заповідниках. Забороняється проведення селекційного відстрілу
тварин іншим мисливцям у присутності особи, яка має дозвіл на
селекційний відстріл. { Статтю 32 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 323-VIII
( 323-19 ) від 09.04.2015 }
Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин,
добування мисливських тварин для наукових цілей,
переселення в нові місця перебування
Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих
ворон здійснюються мисливцями під час полювання на інші види
мисливських тварин. { Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 323-VIII ( 323-19 ) від
09.04.2015 }
Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці
не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях
здійснюються мисливцями за дозволом центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів
природно-заповідного фонду - за дозволом обласних, Київської,
Севастопольської міських державних адміністрацій, за письмовою
заявою користувача мисливських угідь. { Частина друга статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового та мисливського господарства, і
користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати
мисливців, які добувають зазначених тварин, набоями та іншим
необхідним спорядженням. { Частина третя статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, N 323-VIII ( 323-19 ) від
09.04.2015 }
Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і
котів, сірих ворон належить до службових обов'язків працівників,
уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь, і
здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року. { Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 322-VIII
( 322-19 ) від 09.04.2015, N 323-VIII ( 323-19 ) від 09.04.2015 }

{ Частину п'яту статті 33 виключено на підставі Закону
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }

Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення
в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць
здійснюються протягом року за дозволами центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, які видаються у
встановленому ним порядку. { Частина шоста статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 34. Полювання із собаками мисливських порід, іншими
ловчими звірами та птахами { Назва статті 34 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 }
Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування
і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках,
виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, у
строки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства. { Частина перша статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки
відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні
організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак.
Безпородні собаки можуть бути відстріляні.
Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських
угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та
утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на
тимчасове утримання собак.
Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без
нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і
відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому
збитки.
На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, які
використовуються для польових випробувань або полювання, власник
повинен мати паспорт. { Частина п'ята статті 34 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
Організація обліку племінних собак мисливських порід, ведення
єдиної системи накопичення інформації з племінної справи (ведення
єдиних племінних книг, видача на їх підставі родоводів єдиного
зразка та паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих
звірів і птахів), розроблення нормативної документації з
мисливського собаківництва (інструкцій, положень, правил
випробувань тощо) здійснюються центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського
господарства. Затвердження нормативної документації з мисливського
собаківництва (інструкцій, положень, правил випробувань тощо)
здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері лісового та мисливського
господарства. { Частина шоста статті 34 в редакції Законів N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставі
оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують
законність набуття цих тварин.
Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї
Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних
тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим
Законом порядку, є власністю мисливця.
Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі
полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві
мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на
придбання цієї продукції.
При цьому м'ясо копитних тварин може реалізовуватися
учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).
Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь
зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини
або їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі
тварини.
Користувач мисливських угідь з дозволу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
ветеринарної медицини, має право самостійно реалізовувати
зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або
здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують
законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством. { Частина п'ята статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка
знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що
засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з
порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.
Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин,
підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь
з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому
місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості, номера
ліцензії, за якою вони добуті. { Частина сьома статті 35 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 1695-IV ( 1695-15 ) від
20.04.2004, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок
видачі трофейних листів визначаються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері лісового та мисливського господарства, за погодженням із
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища. { Частина восьма статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського
господарства
Кошти від реалізації мисливцям ліцензій та відстрільних
карток на добування мисливських тварин, продукції полювання (у
тому числі живих мисливських тварин), надання послуг, інші
надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на
рахунки користувачів мисливських угідь.
Користувачі мисливських угідь одержують від центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
лісового та мисливського господарства, ліцензії на добування
кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося,
муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії вільної, ондатри, куниць
лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового за плату,
розмір якої визначається центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері лісового та
мисливського господарства, за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової
політики. { Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій,
а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних
карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання
зараховуються на рахунок центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, і використовуються на охорону та відтворення
державного мисливського фонду. Зазначені кошти включаються до
кошторису доходів і видатків центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за
рахунок Державного бюджету України. { Частина третя статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
{ Стаття 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 }
Розділ V
КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського
господарства та полювання
Державний контроль у галузі мисливського господарства та
полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
лісового та мисливського господарства, центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення
державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього
природного середовища, місцевими державними адміністраціями,
іншими державними органами відповідно до законодавства. { Стаття 37 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 38. Громадський контроль за полюванням
Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими
інспекторами з охорони довкілля та громадськими мисливськими
інспекторами. { Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля
визначаються положенням, яке затверджується центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідно до
закону. { Частина друга статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються
положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики у сфері
лісового та мисливського господарства, відповідно до закону. { Частина третя статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати
контроль у галузі мисливського господарства
та полювання
Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського
господарства, відповідно до законодавства мають право:
1) давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про
усунення порушень вимог цього Закону;
2) перевіряти документи на право полювання та добування
мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі)
засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання,
добутої продукції та інших предметів;
3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до
органів Національної поліції, органів місцевого самоврядування; { Пункт 3 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }
4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя
добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і
предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та
іншу продукцію полювання, а також відповідні документи;
5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку
як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил
полювання та інших вимог, установлених цим Законом;
6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших
встановлених цим Законом вимог;
7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації,
які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку
мисливських тварин, території та об'єкти природно-заповідного
фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог
законодавства про о